Якщо ти здоровий та сильний і дужий,
Нічого ніде не болить,
До всього цікавий ти і не байдужий,
А бігати й гратись кортить.
Здається, що можеш і гори звернути —
Енергії стільки в тобі.
У небо бездонне враз можеш гайнути
І ти не сидиш у журбі.
Журба — не для тебе та різні печалі.
Тобі підкоряється світ!
Дороги усі і безмежні всі далі.
І хочеться в небо злетіть.
Веселий і радісний, просто щасливий
Ти вчишся, радієш, ростеш.
Здоровий і дужий, розумний, красивий
По білому світу ідеш!
Учениця. А як в тобі немає сили,
Тоді тобі і світ немилий.
Бо завжди, в кого що болить,
То той про те і гомонить.
Ще він без настрою, сумує,
Бо сильний біль у грудях чує.
Болить живіт, то голова,
Чого у кого не бува…
Хвороба нас не прикрашає,
А потихесеньку вбиває.
Тому-то, правильно живіть,
Здоров’я й силу бережіть!
В
одному місті жив Майстер, оточений учнями. Якось один із них замислився: “Чи
існує питання, на яке наш Майстер не зміг би дати відповіді?” Він пішов на
квітуче поле, впіймав найгарнішого метелика та сховав його поміж своїх долонь.
Тримаючи його він думав: Якщо Майстер скаже,що метелик мертвий,то я випусти
його, і він зрозуміє, що помилився, а
якщо скаже,що метелик живий,то я затисну руки
і він загине .
Підійшовши
до Майстра він запитав: Який метелик у мене у долонях,живий чи мертвий?Не
дивлячись на долоні учня Майстер відповів: Все у твоїх руках!
Комментариев нет:
Отправить комментарий